Я, метеличок,
Собі крильця обірву:
На, цвіти, мачок!
Я заріс, як щіть.
А худий який, блідий!
Весняні дощі…
Білий лотос-цвіт
не цурається багна,
із якого зріс.
Жаль на серце впав:
при дорозі рожі цвіт
кінь мій общипав…
На старім ставку
жаба плюснула –
чули ви таку?
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар