Цикл уроків

М. В. Гоголь. Короткі відомості про письменника. Гоголь і Україна. Зображення історичних подій в Україні, побуту і звичаїв Запорозької Січі у повісті «Тарас Бульба»

Мета:    дати короткі відомості про життя і творчість М. В. Гоголя, акцентуючи основну увагу на його зв'язок з Україною; розвивати навички дослідницької діяльності учнів, уміння працювати з додатковою літературою; виховувати патріотичні почуття, повагу до історичного минулого свого народу

Обладнання:     портрет Гоголя роботи Ф. Моллера, репродукція картини          І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецькому султану», книжкова виставка творів письменника

Тип уроку:        урок засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

       1. Вступне слово учителя

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

«Чи ще живі, чи здорові

Усі родичі гарбузові?»

Саме так цей великий письменник звертався до присутніх, коли, запрошений у гості до котрогось із відомих людей, хотів дізнатись, чи є тут його земляки. Можливо, ви здогадалися, про кого йде мова і зможете назвати його ім’я, якщо ні, то додам ще, що хоча його і вважали довгий час російським письменником (оскільки свої твори писав російською мовою), але народився він і виріс в Україні, писав про українців, і саме завдяки його творам увесь світ дізнався про життя та побут нашого народу. Так, це великий український та російський письменник М.В. Гоголь.

Демонстрація портрета Гоголя

Сьогодні на уроці ми простежимо деякі сторінки його життя та творчості, акцентуючи основну увагу на його зв'язок з Україною.

       

 2. Оголошення теми, мети та завдань уроку

II. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

       1. Бесіда

     - Що ви знаєте про Гоголя?

     - Які твори письменника вам відомі?

    

 2. Слово учителя

М. В. Гоголь – видатний письменник. Нерозривно пов'язаний з Україною, він на все життя запам'ятав і полюбив старовинні пісні та перекази, почуті ще від матері та бабусі. Гоголь і дорослим любив слухати сліпих бандуристів – їх історичні пісні та думи про героїчні постаті нашого народу, про його одвічну боротьбу за свою свободу. Письменник завжди жваво цікавився історією України і навіть хотів написати велику історичну працю. Першим серйозним результатом вивчення ним українського фольклору стали «Вечори на хуторі біля Диканьки», а наступним – повість «Тарас Бульба».

     

 3. Повідомлення учнів

     -  Історія написання повісті, тема, ідея.

     -  Епоха, відтворена письменником у творі.

4. Розгляд та обговорення репродукції картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецькому султану»

5. Коментар учителя

Ілля Рєпін – видатний російський художник і графік, автор відомих картин «Бурлаки на Волзі», «Не чекали» та ін. Але жодну зі своїх картин

Рєпін не любив так, як «Запорожців...», художник захоплювався образами запорозьких козаків. «Недарма про них Гоголь писав, – говорив він. – Усе це правда!.. Ніхто на цілому світі не відчував так глибоко свободи, рівності та братерства. Завжди Запорожжя залишалося вільним, ніколи не підкорялося». З'явилася ідея написати картину «Запорожці...». Першим прийшов на допомогу Костомаров. Він розробив маршрут, за яким Рєпін у 1880 році разом із майбутнім художником В. Сєровим об'їздив все Запоріжжя. Відвідали місто Олександрівськ, дніпровські пороги, острів Хортицю, с. Покровське. Рєпін шукав у народі типи старого козацтва. Працював над картиною понад 12 років і у 1891 р. було закінчено полотно, яке належить зараз музею у Санкт-Петербурзі. Картину купив цар Олександр II за 35 тисяч карбованців.

В основу сюжету картини покладено справжню історичну подію. У 1676 році турецький султан Махмуд IV надіслав запорожцям «грізну грамоту», у якій наказував їм добровільно і без опору здатися. Запорожці не залишилися у боргу. Вони відіслали султанові сповнену іскрометного гумору відповідь.          І. Рєпін змальовує запорожців у момент, коли вони, стовпившись біля грубо збитого стола, «творять» свого знаменитого листа.

У центрі картини – розумний і проникливий отаман Сірко, легендарний народний герой. Був отаманом 15 років (а обирався лише на рік), не зазнав жодної поразки. Він сміється стримано, уважно вдивляючись у обличчя товаришів. У виразі його обличчя, у вільній і динамічній позі відчувається гідність, впевненість у собі, сила та людяність. Позував генерал Драгомиров. Біля нього – писар, який із неприхованим задоволенням записує чергове слівце. На його розумному обличчі – тонка іронічна посмішка. Позував – український історик  Д. Яворницький.

Привертає увагу козак у червоному жупані і білій шапці, який регоче із вдалого жарту товариша – це Тарас Бульба, позував професор Петербурзької консерваторії  Рубець.

Остап і Андрій (Остап – відомий силач і художник Кузнєцов, а Андрій –родич композитора Глінки).

Тонким, майже беззвучним сміхом сміється худенький старець із сивим оселедцем. Це козак Голота – малював з кучера Нікітки, коли переправлялися через Дніпро поромом. А поряд із ним регоче молодий красень. Є й такий, що сміятися уже не може. Сміхом довели людину до того, що голова втягнута в плечі, від сміху зморщилося обличчя, як печене яблуко. Цього малював із селянина, якого зустрів у м. Олександрівську.

Навпроти писаря сидить на діжці козак, підтримуючи рукою нерозлучну шаблю. Обличчя не видно, тільки виголена голова – це камергер імператорського палацу Алексєєв. Він відмовився позувати, то Рєпін проявив хитрість: запросив Алексєєва додому до історика Д. Яворницького, і, поки господар показував гостеві колекцію монет, Рєпін замалював його потилицю і шию в альбом.

Козаки у Рєпіна охоплені єдиним настроєм, єдиним спільним поривом нестримних веселощів, сповнених непохитної віри у свої сили. Жести,

розмаїття одягу та спорядження козаків допомагають глибше відчути могутню силу запорожців.

5. Бесіда (використовується метод тематичної дискусії)

               - У чому ви бачите схожість між картиною Рєпіна та повістю                        М. Гоголя при змалюванні запорозького козацтва?

               - Укажіть, які місця з повісті Гоголя «Тарас Бульба» ви згадуєте при розгляданні картини Рєпіна?

               - Кого з героїв «Тараса Бульби» вам нагадують запорожці?

6. Обговорення проблемних питань

               - Чи можна М. В. Гоголя, російського письменника, вважати патріотом України?

               - Кого можна вважати патріотом своєї вітчизни?

7. Слово учителя

Людину доля може закинути далеко від своєї Батьківщини. Але, якщо вона пам'ятатиме те місце, де народилась і виросла, любитиме свій край, віддасть для нього частину своїх сил, здоров'я, життя – така людина має право називатися патріотом своєї країни.

Гоголя вважають російським письменником, але у глибині своєї душі він ніколи не розлучався з Україною. Так писати про звичаї, традиції, фольклор свого народу, його історію, біди і страждання може тільки патріот своєї Вітчизни.

III. Підведення підсумків уроку

        1. Слово учителя

Найперший обов'язок козака – боронити рідну землю. Минуло все: нема тепер ні Січі, ні старшин, ні Запорожжя тогочасного немає і не буде. Хай хоч на папері прокинуться ті «лицарі честі, що колись на світі бенкетували, татар ганяли, за хрест святий та за волю людську голови свої буйні клали. Пройшло все; одна слава зосталась, і слава та не вмре, не поляже, про лицарство козацьке людям розкаже...»

    

 2. Виставлення оцінок

IV.  Домашнє завдання

Підготуватися до інтелектуальної гри на предмет знання тексту повісті «Тарас Бульба» та історії життя козаків; намалювати ілюстрації до повісті «Якою я побачив Січ».

Бойове товариство, побут і звичаї запорожців

Мета:    розкрити майстерність письменника у зображенні Запорозької Січі, показати значення створення національного колориту для розкриття ідейного змісту твору; розвивати навички дослідницької діяльності учнів, уміння працювати з додатковою літературою; виховувати патріотичні почуття, повагу до історичного минулого свого народу.

Обладнання:   портрет Гоголя, книжкова виставка творів письменника, чорна скринька з макетом булави, картки контролю, жетони правильної відповіді, презентація

Тип уроку:       урок засвоєння нових знань, урок-подорож

Хід уроку

                                                                                   Так ось вона Січ!

Ось те гніздо, звідки вилітають

   усі ті горді й дужі, як леви!

                                                                            Ось звідки розливається

   воля й козацтво на всю Україну!

                                                                             М. В. Гоголь. «Тарас     Бульба» (Слайд 1)

                                                                                                      

І. Актуалізація опорних знань

   1. Інтелектуальна гра (учитель читає завдання – учні записують відповіді)

    - Відомо, що козаки мали дорогу зброю, на яку вони витрачали усі свої багатства. Інколи ця зброя була прикрашена золотом та сріблом. Чим перед походом запорожці змочували рушниці та пістолети, щоб не «грало враже око на ясній зброї»? (Розсолом)

    - На Січовій площі було вкопано стовп, до якого одним кінцем були приковані ланцюги. Що це за стовп, біля якого завжди лежала в'язка дубових палок? (Ганебний стовп, до якого прив 'язували злодіїв, а кожен, хто проходив повз нього, брав палицю і бив злочинця)

    - У запорозьких козаків катів не було. Злодія карав злодій. А що робили козаки у тому разі, коли у коші був лише один злодій? (Садили його до в 'язниці, де він сидів доти, доки не впіймають ще одного злочинця)

    - Хто і в який спосіб кував татарських коней? (Ніхто. Татарські бакемани не кувались. А знатні татари спеціальними мотузками до ніг коней прив'язували коров'ячі роги )

    - Предмет, що лежить у чорній скриньці, використовували ще на початку бронзового віку; він був відомий учасникам Троянської війни і знайдений під час розкопок Трої; жителі Кавказу, Сибіру, Фінляндії знали його задовго до народження Христа. А потім він був у вжитку татар, поляків, а через них – у   запорозьких козаків. Що це за предмет, втрата якого для запорозького війська прирівнювалась до втрати військового знамена у роки Великої Вітчизняної війни? (Булава).

    - Найстрашніша кара запорозьких козаків полягала у тому, що злочинця живого клали у труну разом із покійником і закопували. За який злочин присуджувалася така кара? (Це робили з тими, хто вбивав свого товариша. Убивцю клали у  труну разом з убитим).

     - Козацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вольнитовський, Будиловський, Лишній, Вільний – усе це назви дніпровських порогів. А скільки їх всього було у часи козацтва, і який із порогів був найнебезпечніший? (9 порогів. А найнебезпечніший – Ненаситецький).

     - Як зігрівалися зимою у люті морози татари у запорозьких степах, коли навколо не було дерев чи чагарників, щоб розпалити вогнище? (Розпорювали живіт коня, залазили в середину тварини і там грілися).

     - 3 історії відомо, що в кожного козака була люлька, з якою він ніколи не розлучався і завжди тримав її у зубах. Але була у козаків ще одна люлька з різними прикрасами та надписами на кшталт «Козацька люлька – добра думка». Як і за яких обставин її використовували? (Коли обмірковували важке і важливе запитання, цю люльку по черзі по одному разу потягувало все товариство).

    - Цей російський художник глибоко знав життя і побут, історію і культуру України. Він автор знаменитих картин, що виставлені у Третьяковській галереї: «Українська селянка», «Портрет Шевченка», «Вечорниці». Але найбільшу славу йому принесло полотно, на якому змальовано цікавий епізод із життя запорозьких козаків. Що це за картина і хто її автор? (І. Рєпін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»).

     - Яку «цікаву» книгу Андрій закопував чотири рази? (Буквар)

     - Представник військового стану, воїн-найманець,член самоврядних військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського «Дикого поля», у районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів. (Козак)

       

2. Підбиття підсумків гри. Учні оцінюють один одного, бали виставляють у картку контролю.

3. Представлення- захист малюнків «Якою я побачив Січ»

II. Мотивація навчальної діяльності

      1. Вступне слово учителя

Через століття, які віддаляють нас від козацької доби, важко дати однозначну відповідь про те, якими ж були запорозькі козаки. Захисниками всього населення, оборонцями української землі, поборниками православної віри, опорою і підтримкою училищ і братських шкіл? У внутрішніх якостях запорозьких козаків помітна була суміш чеснот та вад, які завжди були притаманні людям, котрі вважають війну головним заняттям. Жорстокі, дикі й нещадні до ворогів, козаки були добрими друзями, вірними товаришами, справжніми братами один одному. Добросердність, безкорисливість, щедрість, вірність у дружбі понад усе цінувалися у Запорозькій Січі. З різних сторін підходить до розкриття козацтва Микола Гоголь.

III. Робота над темою уроку

     1. Презентація теми, мети і завдань уроку

    2. Подорож у Запорозьку Січ (Слайд 2)

План маршруту

- Історія створення Запорозької Січі. (Слайд 3, 4)

- Місцезнаходження Запорозької Січі. (Слайд 5)

- Час подорожі у Запорозьку Січ.

- Зовнішній вигляд Січі (Слайд  6)

- Зовнішній вигляд запорожців, їх заняття.

- Спорядження та одяг козаків.

- Система керівництва. Закони козаків. (Слайд  7)

- Моральні якості козаків.

Учні подорожують за текстом повісті «Тарас Бульба», зупиняються на кожному пункті, зачитують відповідні місця з тексту, переказують, аналізують. Використовуються також знання з історії та матеріали презентації.

     3. Розвиток творчих здібностей учнів. Інсценування.

 Епізод зустрічі Тараса Бульби із синами  (Слайд  8)

  4. Робота із репродукцією картини Є. Кибрика «На Запорізькій Січі» (Слайд 9)

- Зачитайте уривок, який міг би відповідати зображеному на кар­тині. («Коло молодого запорожця чотири молодих виробляли досить дрібно своїми ногами, кидалися, як вихор, вбік, мало не на голову му­зикам, і раптом, присівши, неслися навприсядки й били круто і міцно своїми срібними підковами твердо вбиту землю» (розділ II).)

- Як у танці розкривалася душа козака? (Автор пише: «...Не можна було дивитися без внутрішнього зворушення, як усе вибивало танець, найвільніший, найнесамовитіший, який тільки бачив коли-небудь світ і який, за його могутніми творцями, названо козачком». Саме в танці найбільш повно розкривалася широка й вільна душа козака.)

  5. Робота із репродукцією картини О. Ківшенка «Вибори нового отамана». (Слайд 10)

 - Що ми бачимо на картині?

 - Як зміст повісті перегукується з тим, що на ній зображено?

 6. Історичний коментар. (Слайд 11)

Відомо, що, за козацьким звичаєм, обрання нового отамана супро­воджувалося обсипанням землею. Це символізувало вірність батьків­щині, удачу в походах. За козацькою легендою, кошовий, якого «бла­гословили» землею, міг зачаровувати людей, бачити майбутнє, обходити смерть, уникати лиха, вести за собою.

IV. Підбиття підсумків уроку

1.     Вікторина з використанням жетонів правильної відповіді, бали виставляють у картку контролю.

-         Як козаки називали Січ? («Наша мати».)

-         Що було найсвятішим для козаків? (Віра, вітчизна, товариство.)

-         Розкажіть, як козаки збиралися в похід.

-         Як змінювалися козаки під час походу? Зачитайте уривок із тексту. («Усі знали, що тяжко мати справу з цією загартованою постійними війнами юрбою, відомою під назвою Запорозького Війська, яке і в свавільному безладді своєму зберігало лад, обдуманий для часу битви».)

-         З якою метою автор показує жорстокість козаків? Чи є це поодиноким випадком? Яке авторське ставлення до цього факту? («Дибом стало б нині волосся від тих страшних пам'яток лютості напівдикої доби, які рознесли скрізь запорожці. Повбивані немовлята, відрізані груди у жінок, здерті шкіри з ніг по коліна у випущених на волю, - одне слово, повною мірою сплачували козаки колишні борги». Автор не ідеалізує козаків, а показує їх всебічно, відповідно до історичних фактів. Їхня жорстокість пояснюється лютими законами того часу, а також ненавистю до ворогів.)

-         У чому, на вашу думку, виявилася легковажність козаків під час облоги Дубна? (Вночі всі козаки спали, навіть варта.)

-         З якими словами вони йшли у бій? («За віру! За Січ!»)

-         3 якими словами помирали? («Нехай же славиться до кінця віку Руська земля!»)

-         Коротко охарактеризуйте образи козаків. Назвіть їх (Метелиця, Шило, Писаренки, Бородатий, Кукубенко, Демид Попович, Касян Бовдюн та ін.)

-         Які моральні й громадянські якості притаманні козакам? (Вони сміливі, мужні, завзяті, веселі, влучні на язик, людяні, гуманні, вірні своїй справі, вітчизні, товариству. Та разом з тим козаки жорстокі до ворогів, не прощають зради, грабіжництва, ницості.)

-          Які чесноти козаків могли б бути взірцем для наслідування і за наших часів?

-           Які звичаї козацтва варто було б відродити?

2.     Виставлення оцінок

Вид роботи	Інтелек-туальна гра	Вікторина	Бал за урок
Бали

V.               Домашнє завдання

Підібрати цитатний матеріал до характеристики образів Остапа та Андрія

Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби

Мета:  схарактеризувати образи Остапа і Андрія у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба», розкрити силу характеру Остапа і причини трагедії Андрія; проаналізувати художні засоби створення образів, скласти порівняльну характеристику героїв; розвивати навички порівняльної характеристики персонажів, переказу, вміння давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання; виховувати моральні якості школярів, формувати уявлення про сильну особистість, формувати громадянську позицію школярів.

Тип уроку:        урок аналізу-зіставлення образів літературних героїв.

Обладнання:    повість М. Гоголя «Тарас Бульба», ілюстрації А. Герасимова,  

                            М. Дерегуса до твору, презентація.

     Можна все на світі вибирати, сину,

      Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В.Симоненко

                                              Він перейшов з доброї волі. Чим людина 

                                                    винна? Там йому краще, туди він і перейшов.

Янкель. «Тарас Бульба»

(Слайд 1)

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності учнів             (Слайд 2). Кольоровий щоденник настрою.

ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми

1.         Проблемна ситуація. (Слайд 3)

2.         Вступне слово учителя

Вибір може бути різним. Але хоча б один раз у житті кожна людина стоїть перед серйозним вибором, що стосується совісті, честі, друзів, кохання, вітчизни.

Звертається до проблеми вибору і М. Гоголь у повісті «Тарас Бульба». Запорожці, Тарас Бульба,  сини його, Остап і Андрій, поставлені перед вибором. Як визволити товаришів, як не осоромити рідної землі, що вагоміше для людини – кохання чи вітчизна? Ці та інші питання хвилюють героїв повісті. Зіставляючи героїв, ми спробуємо з’ясувати, коли людина стає зрадником, і у який момент вона переступає ту межу, із-за якої вже немає вороття,  а яка людина гідна називатися патріотом.

ІІІ. Оголошення теми уроку, завдань

IV. Актуалізація опорних знань і навичок

1. Тестові завдання. (Слайд 4,5,6,7,8,9). Визначте правильну відповідь.

1. Епічний твір – це                                                                                                               

а) широке художнє полотно, у якому зображуються повнокровні людські характери і різноманітні події;

б) художній твір, у якому нема сюжету, великих описів, а лише відтворено внутрішній світ людини, її думки, настрої, емоції, переживання;

в) літературний твір, призначений для постановки на сцені.

2.    Пригодницький твір – це

а) художній твір, про якісь незвичайні події, пригоди, складні життєві випробування літературних героїв;

б) книга, у якій описуються події або явища нереальні, неіснуючі в дійсності;

в) усний народний твір про якусь незвичайну фантастичну подію, що сприймається як достовірна.

3. Сюжет -це

а) будова твору, особливості розташування частин, епізодів, сцен;

б) художній засіб, який підкреслює і виразно виокремлює щось дуже важливе, концентруючи у собі глибокий зміст і високу емоційність;

в) подія чи кілька пов’язаних між собою подій, які складають основу твору.

4. Повість - це

а) великий епічний твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб;

б) невеликий за розміром розповідний художній твір про одну чи кілька подій із життя персонажа;

в) епічний прозовий твір, що характеризується однолінійним сюжетом і у якому змальовано картину життя ряду персонажів протягом певного часу.

5. Національний колорит – це

а) другорядна тема епічного твору, покликана доповнити і поглибити основну тему твору;

б) у художньому творі низка ознак, які передають своєрідність конкретної нації;

в) словесне зображення картин природи у художньому творі.

6. Допишіть речення

Історична повість – це...

            2. «Гронування»

Учитель. Виходячи з теми уроку, мети, яку ми перед собою поставили, створюємо гроно.

V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

          1. Робота із текстом (Слайд 10)

Учитель. Це дорослі діти Тараса Бульби. Вони навчалися у Київській бурсі. І ось вони повернулися додому.

- Прочитайте перший опис героїв.

-    Що було спільного у їхній зовнішності після виходу з академії?

-    Як характеризує їх Тарас?

        

        

         2.    Переказ тексту ( за змістом ІІ розділу)

- Перекажіть близько до тексту, як навчався Остап у академії, які риси характеру виявилися там, як він ставився до товаришів, до покарань.

- Як навчався Андрій? Чим він відрізнявся від Остапа? У чому виявилися його хитрість, спритність? Яке почуття ще в академії полонило його душу?

3. Бесіда

- Яку науку визнавав Тарас єдино правильною для своїх синів?

- Чим пояснити рішення Тараса зробити із синів козаків? (Сам був козаком, тому вважав, що на Січі сини стануть справжніми чоловіками)

- Як ви розумієте вислів Тараса про «справжнє діло»? (Вчинки синів, які мали показати, чи гідні вони бути козаками, чи зможуть дотримуватися усіх законів запорозького братства) 

4. Переказ тексту із творчим завданням. (Слайд 11)

 Учитель.  Тарас почав тішити себе думкою, як він з’явиться з обома своїми синами на Січі і скаже: «Ось погляньте, яких молодців привів я до вас!» Так воно і сталося. Вже другого дня по приїзді синів, на світанку, Тарас із синами вирушили на Січ, яка на той час була справжньою козацькою республікою.

- Розказати від імені Остапа та Андрія, як вони сприйняли закони Запорозької Січі ( розділ ІІІ).

5. Робота з текстом. Зіставлення фрагментів тексту з V розділу

- Чому козаки виступають у похід на Польщу? («Помститися за все зло й наругу над вірою і  козацькою славою»).

«А старому Тарасові любо було бачити, як обидва сини його були серед перших». Зачитати, як билися Остап та Андрій під час облоги Дубно.

- Що єднає і що різнить героїв у цих описах?

- Як Тарас оцінює військовий хист своїх синів у цьому розділі?

6. Проблемна ситуація

- Як ви думаєте, коли розходяться шляхи Остапа й Андрія?

7. Слово вчителя

Під час облоги Дубно розповідь про героїв розпадається на дві окремі сюжетні лінії, бо розходяться шляхи двох братів. Хоча і раніше між Остапом і Андрієм були деякі відмінності у рисах характерів, але вони разом навчалися, разом прибули на Січ, опанували нелегку козацьку науку, взяли участь у перших боях. Однак під час облоги Дубно різниця між героями виявилася вже не лише на моральному рівні, а й на рівні вчинків. Вони вже не лише мислять і відчувають по-різному, а й по-різному діють. Вчинки героїв стають тепер визначальними у їхній характеристиці.

8. Робота у парах. Характеристика героїв

-  Аналіз Образу Андрія (V – IX р.)

І пара. Перехід Андрія у стан ворога (V – VІ р.)

1. Що стало причиною того, що Андрій перейшов у стан ворогів?

2. Гоголь пише про те, що «багато різних почуттів пробудилося й спалахнуло у молодих грудях козака», коли служниця панночки звернулася до нього по допомогу. Про які почуття тут йдеться?

3. Чи відчував Андрій страх, коли йшов із татаркою? Кого він боявся найбільше?

4. Прочитайте в особах діалог Андрія і панночки (VI р.) У який момент Андрій відмовився від вітчизни? Чи вимагала панночка від нього зректися  батьківщини? (Слайд 12).

5. Чому автор пише: «І загинув козак! Пропав для всього лицарства!»

ІІ пара. Ставлення Тараса до синової зради. (VII – IX р.)

1. Що Тарасові повідав єврей Янкель?  Що найбільше обурило Тараса?

2. Яким побачив Андрія Тарас у бою? Зачитайте. Які порівняння використовує автор в описі Андрія? З’ясуйте їх роль для розкриття образу. (Слайд 13).

3. Зачитайте і прокоментуйте епізод останньої розмови батька з Андрієм. Чи дав йому батько шанс спокутувати свій гріх? Як повівся Андрій?

4. Яким було останнє слово Андрія? Порівняйте з тим, що кажуть запорожці, гинучи у бою.

5. Як ви гадаєте, чи правильно зробив Тарас, так покаравши сина?

6. Чому Тарас не згодився з пропозицією Остапа поховати Андрія?

Запитання: Чи можна виділити в Андрія позитивні риси характеру?

-    Аналіз образу Остапа (VII - IX р.)

ІІІ пара. Героїзм Остапа (VII р.)

1. Як проявив себе Остап під час битви проти ляхів? (VII р.)

2. Зачитайте епізод бою Остапа з хорунжим. З яким птахом автор порівнює героя у цей момент? З’ясуйте значення цього порівняння.

3. Як запорожці оцінюють сміливість Остапа? Яку рису найвище оцінили козаки?

4. Як поводився Остап під час виборів? Чи виявив він бажання влади?

5. Як поставився до цього Тарас ?

ІV пара. Полон і страта Остапа (IХ р.)

1. Як Остап потрапив у полон? З чиєї точки зору показаний епізод полонення Остапа? Яку оцінку дає його діям батько?

2. Як зображується Остап та інші козаки під час страти? Зачитайте відповідний уривок тексту. (Слайд 14).

3. Як Тарас сприймав поведінку сина?

4. Якими були останні слова Остапа? Чому він звернувся саме до батька?

Запитання: Хто із синів Тараса Бульби виявився вірним «справжньому ділу»?

Запитання для всіх пар.

- Які риси характеру Андрія та Остапа прийнятні для вас?

9. Лінія цінностей

Побудувати лінію цінностей, застосовуючи метод «Прес»

 Чи можна виправдати Андрія? Звернення до епіграфа

- Висловити власну думку – Я думаю, що...

- Аргументувати власні погляди – Оскільки...; тому що...

- Навести приклад – Наприклад...

 - Зробити висновок – Отже, я вважаю...

VII. Узагальнення набутих знань, умінь, навичок

           1. Бесіда

- Як ви гадаєте, хто винен у зраді Андрія?

- Чи можна вважати життя Остапа героїчним? Звернення до епіграфа.

- Яку головну думку утверджує автор у своїй повісті? Сформулюйте у вигляді фразеологізмів, прислів’їв.

2. Робота з ілюстраціями

Вчитель. (Слайд 15)

- Який момент зобразили художники?

 - Порівняти малюнки з описом М. Гоголя. Які слова з тексту  повісті ви могли би підписати під ними?

- Яка ілюстрація ближча, на вашу думку, до задуму письменника? (Слайд 16).

         

           4. Слово учителя

Режисер В. Бортко зняв фільм за повістю Гоголя «Тарас Бульба». Чим, на вашу думку, могла привабити режисера повість про далеке минуле, адже від подій, зображених у творі, нас віддаляє п’ять століть?           

           5. Вправа «Мікрофон»

Людину формують обставини чи вона сама обирає свою долю?

6. Слово учителя

В житті по-різному можна жити –

В горі можна і в радощах.

Вчасно їсти і вчасно пити,

Вчасно прикрощі робити.

А можна і так: вдосвіта встати

І, мріючи про чудо,

Рукою обпаленою зірку дістати

І подарувати її людям.

7. Заповнення кольорового щоденника настрою

8. Оцінювання. (Слайд 17)

VIIІ. Домашнє завдання.                                                                                      Загальне:   підібрати цитати до характеристики образу матері, жінки-козачки.

Індивідуальне:  підібрати вислови про жінку, матір.

Образ матері, жінки-козачки у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»

Мета:      охарактеризувати образ матері, жінки – козачки за повістю М.Гоголя «Тарас Бульба»; розвивати уміння аналізувати та порівнювати художні твори різних видів мистецтва; розвивати зв’язне усне та писемне мовлення учнів; виховувати повагу і любов до жінки – матері.

Обладнання:      репродукція картини Рафаеля «Сикстинська мадонна»,             Є. Кібрик «Проводи на Січ», повість «Тарас Бульба»

Тип уроку:         урок розвитку зв’язного мовлення

Страшнішого горя нема,
ніж те, коли старість мати
в домівці стрічає сама.
В. Симоненко

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
   1. Бесіда                                                                                                                            - З яким твором ми познайомилися на попередніх уроках?                                           
- Назвіть головних героїв повісті.
- Про кого з них ми ще не вели мову?                                                                                                  2. Вступне слово учителя                                                                                                                 Мати – одне із найсвятіших слів на землі. Це слово кожен з нас промовляє у радості і горі. Мати – це жінка, берегиня, богиня, продовжувач роду людського. Вона наче зіткана із сонячних променів.
В усі часи її образ оспівували і оспівують митці.
Отже, наш урок присвячується жінці – матері, українській берегині.

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку                                                                 ІІІ. Робота над темою уроку

 1. Бесіда
- Які вислови про жінку, матір ви підібрали?
- Як розумієте їхній зміст?
- Які з них можна використати на нашому уроці.

  2. Аналіз образу Бульбихи
- У яких розділах повісті ми зустрічаємося з образом матері?
- Що ми дізнаємося про неї?
- Чи має вона ім’я?
- Які цитати з твору підтверджують її безправне становище?
- У чому трагедія цієї жінки?
- Як автор повісті ставиться до жінки – козачки?

   3. Робота у парах (працюють над аналізом відповідних епізодів повісті)
1 пара. Ставлення Остапа до матері.
2  пара. Ставлення Андрія до матері.
3  пара. Ставлення Тараса до дружини.

  4. Обговорення результатів роботи у  парах
- Як мати ставиться до синів?
- Чи рада їхньому поверненню із бурси?
- Як реагує на звістку чоловіка про їхню поїздку на Січ?
- Чи однаковими були почуття матері до синів?
- Чому мати по-особливому ставиться до Андрія?
- Чи мала у своєму житті якісь жіночі радощі Бульбиха?
- А чи могла вона їх мати?

5. Слово вчителя 

 На початку уроку ми говорили, що до образу жінки звертаються митці в різні періоди розвитку людства. Не виключенням є і козацька доба. Спробуємо з Вами проаналізувати два різних твори мистецтва. Один доби Відродження, інший – сучасності.

 6. Робота із репродукціями картин Рафаеля і Є. Кібрика
- Хто автор даної картини?
- Що Вам про нього відомо?
- Опишіть зміст полотна.
- Що означає слово «мадонна»?
(Мадонна – жінка божої краси з виразом лагідним і цнотливим)- Розглянемо картину Є. Кібрика «Проводи на Січ».
- З якими рядками повісті М. Гоголя співзвучна дана картина?
- Зачитайте епізод повісті, який може проілюструвати зміст цієї картини?
- Які художні засоби можна використати для опису жінок? Приведіть приклади.
- Що об’єднує ці дві картини?

7. Самостійна робота над написанням міні – твору на тему: «Чи можна українську жінку – козачку назвати мадонною?»  Пам’ятка!

Зверни   увагу!
1. Продумай основну думку твору і намагайся усе підпорядкувати її розкриттю.
2. Намагайся оригінально почати роботу, звертай увагу на те, щоб вступ був пов’язаний з темою.
3. Дотримуйся послідовності у викладі матеріалу в основній частині твору.
4. Не забувай свої думки аргументувати та наводити приклади.
5. Дотримуйся пропорційності частин твору і стеж за зв’язком між ними.
6. Роби власні висновки, узагальнення.

   8. Аналіз написаних міні – творів

ІV. Закріплення вивченого матеріалу
    1. Робота над епіграфом уроку

Страшнішого горя нема,
ніж те, коли старість мати
в домівці стрічає сама. (В. Симоненко)
- Як ви їх розумієте?
- Яким чином вони торкнулися змісту нашого уроку?

   2. Висновок                                                                                                                   

Отже, ці слова якнайтісніше переплітаються з темою нашого уроку. Ми переконалися, що трагедія нашої героїчної, величної душею козачки в тому, що, проводжаючи синів у далеку дорогу, залишається самотньою. Вона, як «сива горлиця», як мадонна, прагне їх оберігати. Вона розуміє, що її місія полягає в тому, щоб бути берегинею свого роду.

V. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання

Контрольна робота № 3. Україна та її історія у літературі. Тестування

Мета:  узагальнити знання учнів з теми, перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу; закріпити сформовані уміння та навички школярів давати відповіді на запитання; сприяти вихованню активного читача

Тип уроку: урок узагальнення вивченого матеріалу

Обладнання:  різнорівневі тестові завдання

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІ. Застосування учнями знань, умінь, навичок

     1. Виконання тестових завдань

І варіант

Початковий рівень

1.    Перший збірник М. Гоголя, який приніс йому популярність, називався:

а) «Миргород»;

б) «Петербурзькі повісті»;

в) «Вечори на хуторі біля Диканьки».

     2. Тарас Бульба був:

а) осавулою;

б) полковником;

в) гетьманом.

     3. Сини Тараса Бульби навчалися:

а) у Київській бурсі;

б) в Острозькій академії;

в) за кордоном.

     4. Причиною того, що Тарас Бульба потрапив у полон, була загублена:

а) шабля;

б) люлька;

          в) шапка.  

     5. До якої збірки входить повість «Тарас Бульба»?

     6. Як звали коня Тараса Бульби?

Середній рівень

Дайте відповідь на запитання.

7.     Що таке національний колорит?

8.     Дайте визначення поняття «історична повість».

9.     Стисло перекажіть епізод страти Тараса Бульби. Про що думав герой в останні хвилини?

Достатній рівень

     10. Яким фрагментам повісті відповідають дані картини?

        

Високий рівень

11.                        Напишіть твір – мініатюру «Закони Запорозької Січі».

12.                        Схарактеризуйте риси вдачі Остапа та Андрія. Знайдіть у героїв спільне та відмінне.

ІІ варіант

Початковий рівень

1.     Де вчилися сини Тараса Бульби:

а) у Московському університеті;

б) у Львівському ліцеї;

в) у Київській бурсі?

     2. Як Тарас Бульба вітав старшого сина після давньої розлуки:

а) радісними вигуками;

б) бився з ним навкулачки;

в) плакав від радощів.

     3. Що цінував Тарас Бульба:

а) чисте поле, доброго коня, шаблю;

     б) книжки та філософію;                                                                                                                                            в) сім’ю, дім, достаток?                                                                                                                                                  4. З ким автор порівнює українську жінку:

а) із зозулею;

б) зі степовою чайкою;

          в) із лебедицею?  

     5. У чому Остап був першим серед бурсаків?

     6. Хто був на чолі польського кінного полку, який вилетів з міста Дубно у розпал битви?

Середній рівень

Дайте відповідь на запитання.

7. Що таке повість?

8.     Дайте визначення поняття «національний колорит».

9.     Як запорожці приймали на Січ нових козаків?

Достатній рівень

     10. Яким фрагментам повісті відповідають дані картини?

               

Високий рівень

11. Схарактеризуйте риси вдачі Тараса Бульби.

12. Напишіть твір – мініатюру «Що таке справжнє товариство?».

ІІІ. Домашнє завдання

Індивідуальне: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях                                    Р.М. Рільке;                                                                                                                      загальне: прочитати оповідання «Пісня про Правду»