Час зобов'язує педагога шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення. Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.
«Навчання є найінтенсивнішим, коли відбувається в контексті підтримки, заохочування і помочі... хто пояснює і уточнює – вчиться. Що діти зроблять разом сьогодні, вони зможуть зробити завтра .. самостійно», – ці слова Виготського сьогодні, як ніколи раніше, актуальні в освітньому процесі шкіл України. Науково-технічний процес за останні роки зробив черговий ривок уперед, діти випереджають нас за швидкістю освоєння нових технологій, тому що ростуть разом з ними. Але, щоб вони стали не «механізованими роботами», а гармонійними особистостями, учителі мусять «іти в ногу з часом», використовувати у своїй роботі нові форми і методи, які допоможуть співпрацювати з дитиною, направляти її, а не насаджувати власні думки і переконання.
Працюю вчителем світової літератури 22 роки. У своїй роботі керуюся предметними програмами Міністерства освіти, молоді та спорту України, методичними рекомендаціями обласного управління освіти і районного відділу освіти, також відвідую уроки інших учителів за планами методичної роботи, на яких збагачую власний досвід, удосконалюю уміння працювати за інноваційними технологіями.
Основним своїм завданням убачаю виховання комунікативної, готової до змін, що постійно відбуваються у житті, індивідуальності. Саме тому протягом чотирьох років працювала над проблемою «Формування мотивації навчальної діяльності на уроках світової літератури за сучасних умов». Переконана, якщо людина знає для чого вчитися, де вона може використати свої знання і навички, то почне працювати з більшою віддачею. Ця тема – цікава та багатогранна. Як навчити школярів слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? Як заохотити учнів бути активними на уроці? На ці та багато інших питань намагаюся знайти відповідь під час роботи з учнями.
Упевнена, урізноманітнення форм роботи значно підвищує активність учнів, вдосконалює навчально-виховний процес, створює атмосферу творчої діяльності. Школярі вчаться висувати гіпотези, робити висновки, досліджувати результати, класифікувати матеріал. У них підвищується інтерес до навчання, реалізується принцип доступності у навчанні. У таких умовах учні розвивають свій творчий потенціал, демонструють здібності, пропонують нестандартні підходи до вирішення практичних завдань. У процесі підготовки до уроків діти пов’язують теорію з практикою. Розширюється загальний кругозір учнів, збагачується словниковий запас. Все це свідчить про підвищення рівня інформаційного та духовного розвитку учнів.
Дуже корисними, на мою думку, є різноманітні інноваційні форми роботи та технології. У своїй роботі я використовую технологію опрацювання дискусійних питань; інтерактивні методики (робота в парах, метод проектів, «мозковий штурм», ділові ігри, «асоціативний кущ», «мікрофон», взаємне навчання, інсценізація тощо); блочний метод викладання матеріалу; кооперативну форму навчання (форми уроків: урок-практикум, урок-пошук, урок-дискусія, урок-мандрівка, урок-панорама, урок-залік тощо).
Помітила, що учням також подобаються рольові ігри, імітації. Так, наприклад, під час вивчення теми «Байка» шестикласникам дуже цікаво уявляти себе у ролі персонажів, створених Езопом, Лафонтеном, Криловим. Ця робота допомагає визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки у подібних випадках шляхом «гри», виконання «ролі», яка є близькою до реального життя. Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», яка дісталася учневі, та надає можливість діяти «як насправді».
Часто в своїй практиці використовую такий вид рольової гри, як переказ від особи героя. Наприклад, на уроці позакласного читання учні переповідають казку «Бременські музиканти» з погляду кота, собаки, півня, осла, розбійника. Спочатку дехто соромиться, але поступово інтерес до ролей зростає. Повна гама радісних емоцій супроводжує гру, особливо такі репліки: «Поставив я копита на підвіконня і заглядаю у вікно...» або: «Учепився я йому в розбійницьку пику кігтями: «А будеш мені сірником в очі тикати!?..» урок втрачає офіційність, учні відчувають себе розкуто, сприймають усе як веселу забаву, та при цьому навчаються зовсім не іграшковим речам.
Цікавою і корисною також є рольова гра «Зустріч літературних героїв». Учні мають продумати та відтворити діалоги між вказаними персонажами:
про що, на вашу думку, могли б поговорити
• Попелюшка і пасербиця («Дванадцять місяців»);
• Пані Метелиця і Снігова королева;
• Кай і Том Сойєр;
• Герда і Беккі Тетчер;
• Джульєтта і Есмеральда і т. д.
Названі технології дають можливість залучити кожного учня до обговорення проблеми, діалогічного мовлення, вміння доводити свою думку. Коли здійснюю диференційований підхід, підвищується інтерес до навчання, розвиток працездатності, відчуття власної значущості, а також відбувається інтелектуальний ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями. Наприклад, при вивченні казки Ш. Перро «Попелюшка», чи Братів Грімм «Пані Метелиця», чи при вивченні теми «Усна народна творчість» я використовую як картки для індивідуальних завдань, так і для групової та колективної роботи. (Знайти уривки в тексті, в яких автор змальовує мачуху та її дочок з усмішкою. Дати короткі назви епізодам, записати їх в зошиті. Скласти казку за темою «Що сталося б, якби скалок чарівного дзеркала залетів до нас у клас?». Написати листа казкарю, у якому розповісти про свої враження від казки, поставити запитання, які виникли після прочитання твору. Відповісти на запитання за допомогою прислів’я. Скласти свої загадки про олівець, портфель, пенал, холодильник, телевізор, ромашки, конвалії, тощо).
Індивідуальна форма роботи сприяє виявленню уміння учнів працювати самостійно визначати труднощі у засвоєнні матеріалу, сприяє виробленню самостійності, відповідальності учнів, отриманню реальної картини рівня засвоєння матеріалу кожним учнем. Зважаючи на очікуваний результат при індивідуальній формі роботи, я використовую знову ж таки різні завдання:
· написати інший початок або кінець твору;
· ввести у певний епізод твору діалог героїв;
· скласти запитання до твору, які можна запропонувати своєму товаришеві;
· намалюй словами портрет героя, який найбільше сподобався;
· що спільного у творах, які ти вивчав на уроках української та зарубіжної літератур;
· склади запитання для вікторини за твором, який ти прочитав;
· постав себе на місце героя. Як би ти поводив себе? Чому?;
· скласти кросворд за вивченим твором;
· підібрати порівняння до слів і записати;
· оцінювання подій від імені історика (В. Скотт. "Айвенго");
· завдання під назвою «Незакінчені рядки»: дописати рубаї за автора, сформулювати тему, образи, проблеми обраного твору "в східному стилі".
На уроках розвитку зв'язного мовлення навчаю різноманітних видів усних і письмових робіт: переказ прочитаного тексту, написання творчих робіт, різних за змістовим типом, спонукаю учнів до так званих творчих дискусій «Якби автором був я». Учасникам пропонується таке запитання: чи є твори, у яких вам щось не сподобалося і що саме у них, на вашу думку, можна і варто змінити?
Серед різних форм творчої роботи виокремлюю олімпіади – своєрідні конкурси, які виявляють літературні знання, пізнавальні інтереси учнів, рівень їх розвитку.
На практиці переконалася у тому, що підвищенню пізнавальної активності учнів сприяє проведення так званих нестандартних уроків, а саме урок-казка, урок-подорож, урок-диспут, урок-дослідження і т.п. Звичайно, урок-казку доцільніше проводити у 5 - 6 класах, а урок-диспут – у старших класах, оскільки вони потребують більших теоретичних і практичних знань. Велику увагу приділяю домашньому завданню. Дуже важливо не переобтяжувати учнів. Намагаюсь давати їм цікаві завдання, одне з яких має бути творчого характеру: складання тематичних словників, розгадування або складання шарад, кросвордів, написання творів, складання тестових завдань, створення ілюстрацій і т. п. Практикую також домашні завдання, які треба виконати усім учням обов'язково і такі, які виконуються за бажанням. На наступному уроці результати виконання обов'язково перевіряються, обговорюються і оцінюються. Вважаю, що для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позакласна робота, саме вона допомагає учителеві у повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання зі світової літератури. З цією метою проводилися такі заходи: «Що за диво ці казки!», театралізоване свято «В гостях у казки», мовно-літературна гра «Щасливий випадок», турнір лицарів ввічливості, літературні посиденьки.
Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських якостей, усвідомлення національних традицій нашого народу.
Крім традиційних для кожного навчального закладу предметних тижнів, вікторин, конкурсів та випуску літературної стіннівки, проводжу консультації, індивідуальні заняття. Цей час використовую також для підготовки учнів до предметних олімпіад.
Позитивна мотивація впливає на підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках, на зацікавленість учнів матеріалом уроку, стимулює їх до навчання. Таким чином, учні готуються до повноцінного життя в новому інформаційному суспільстві, озброївшись літературознавчим «багажем», успішно синтезуючи у собі високу естетичну культуру, досконалий інтелект, творчий потенціал.
Публікації
